- спучувати
- -ує, недок., спу́чити, -ить, док., перех.1) Випинати горбом, горбами, робити випуклим.2) спец. Збільшувати об'єм.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
спучувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
спучення — я, с. Дія за знач. спучити, спучувати і спучитися, спучуватися … Український тлумачний словник
спучити — див. спучувати … Український тлумачний словник
спучування — я, с. Дія за знач. спучувати і спучуватися … Український тлумачний словник
спучуватися — ується, недок., спу/читися, иться, док. 1) Випинатися горбом, горбами, робитися випуклим. 2) тільки недок., спец. Пас. до спучувати 2) … Український тлумачний словник